Гра Го — настільна логічна гра, що ґрунтується на принципах стратегії, виготовлена з масиву дерева, покрита лаком. Гра Го, за даними різних дослідників, виникла в період приблизно від 2 до 5 тисячоліть років тому в Давньому Китаї. Це досить великий проміжок часу, за який, якщо вірити історикам, встигли змінитися як мінімум три королівські династії — Ся, Шан, Чжоу. 

Плюси та мінуси

У грі Го складно знайти вади. Вона розвиває логічне та стратегічне мислення. Потреба прорахунку ходів супротивника прищеплює основи тактичних прийомів. Хоча гра Го мало підходить для хлопців, але вона має бути в кожному будинку, де ростуть і виростають діти. У міру дорослішання можна навчати їх спочатку простих навичок гри, а надалі переходити на складніші партії. Це буде величезною вкладкою в майбутнє.
Гра Го складна, але в цьому її плюс. Які-небудь єдиної стратегії немає, необхідно тонко поєднувати варіанти атаки та захисту, грамотно вибирати зони та території, які бажає завоювати гравець. Гра може вестися відразу на декількох ділянках ігрового поля, тому гравцеві необхідно утримувати в голові плани декількох територій.

Опис іграшки

Для Го використовується ігрова дошка з 9 вертикальними та 9 горизонтальними смугами. Дошка для гри називається гобан. Ігрові фігури іменуються "каменями". Вони, зазвичай, двох кольорів — чорного й білого.  

Як грати?

Гра Го є переважно тактичною. Суть її полягає в захопленні території суперника та утриманню її у своїх руках. Але не все так просто, як здається на перший погляд. Перед початком гри фішки не розкладаються, дошка має бути порожньою. Першим має робити хід гравець із камінням чорного кольору, а потім гравець із білими, цей принцип протискладнений колірному вибору першого ходу в шашках. Фішки розчиняються на точках лінійних перетинів, які називаються пунктами. Пересувати камені по дошці не можна, вони залишаються в тому місці, у яке були спочатку поставлені. Тільки в разі захоплення суперником, він забирає їх собі.
Камені одного гравця, з'єднані між собою в безперервний ланцюжок, утворюють групу. Кожен камінь або група каменів мають мати даме — сусідній по вертикалі або горизонталі вільний пункт. Якщо камінь або група каменів оточуються противником і в них не залишається точок даме, вони вважаються захопленими та підлягають зняттю з дошки. Захоплювати й знімати камені одна в одної на одному і тому ж перетині противники можуть тільки через хід. Якщо на полі не залишається вільних територій, які можна оточити та зробити своїми, то гра закінчується. Гравці можуть пропускати ходи, кажучи слово "пас". Якщо трапляється так, що по черзі пасують обидва супротивники, то це веде до закінчення гри та підрахунку. Перемагає той гравець, у якого більше обгорожених територій у сумі зі знятими каменями. Час гри в Го обмежується правилами, проте сама партія може продовжитися кілька днів, якщо дограти до фіналу.